Утилізація автомобільних відходів

Щороку в світі виробляють мільйони автомобілів. При їх створенні використовуються різні матеріали і синтетичні сполуки, починаючи від металів, гуми і скла, і закінчуючи полімерами і пластмасою.

Утилізація непридатних до експлуатації автомобільних відходів, таких як бампери, акумулятори, акумуляторні батареї, електроліт, шини, автозапчастини, технічні рідини (гальмівна, охолоджувальна тощо), гальмівні колодки тощо, поряд з автомобілями в цілому, є необхідним процесом, оскільки частка збитку за основними факторами негативного впливу відходів на навколишнє середовище у автотранспортного фактору є найбільш високою і перевищує 60%.

Утилізація – це не тільки і не стільки процес знищення та захоронення виробничих відходів і об'єктів з метою запобігання попадання шкідливих речовин в навколишнє середовище. По суті, утилізація – це «застосування з користю» невідновлюваних об'єктів.

Вона являє собою систему, яка включає комплекс технологічних, конструкторських та організаційних заходів, головним чином спрямованих на збір, транспортування, сортування та переробку невідновлюваних промислових об'єктів з метою отримання вторинної продукції, енергії та надання послуг. Тому утилізація автомобільних відходів є вкрай важливою для підтримання балансу споживання та відновлення природних ресурсів Землі.

Основними способами утилізації та видалення автомобільних відходів є: 

- Знешкодження шляхом високотемпературного спалювання (неліквідні полімери та композити з їх вмістом, розчини із вмістом нафтопродуктів тощо). 

- Піроліз (розкладання відходів на молекулярні сполуки), що відбувається за відсутності або нестачі кисню з утворенням ряду інгредієнтів. Органічні речовини відходів перетворюються на так званий піролізний газ і залишок – негорючі мінералізовані з'єднання або золу, що становлять лише 3-5% від вихідної кількості відходів. Цей спосіб використовується для утилізації  автомобільних шин, частково сумішей полімерних відходів та гумотехнічних виробів (ГТВ). На виході даного процесу з’являються нафтопродукти ("синтетичне паливо"), які використовують як пічне паливо, а також технічний ("чорний") вуглець, теплова енергія та чорні метали. 

- Плавка – процес переробки матеріалів (головним чином металів) в плавильних печах з отриманням кінцевого продукту в рідкому вигляді, з якого потім виготовляють різні металеві вироби. Основними відходами, які утилізують шляхом плавки, є автомобільні свинцеві акумуляторні батареї, чорні та кольорові метали, з яких складаються автомобільні запчастини.

- Сепарація – відокремлення однієї речовини від іншої або виділення її зі складу суміші за допомогою сепаратора. Сепарація здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв. Так, центробіжний сепаратор використовують для розділення двох рідин – наприклад автомобільних масел (мастил/олив, емульсій із вмістом нафтопродуктів)  і води. Також він може бути використаним для розділення твердих частинок і рідин. Сепаратор значно прискорює процес очистки, який в цій установці може виконуватись безперервно. Варто відмітити, що сепаратор – загальна назва. Установку, призначену для розділення двох рідин називають пурифікатором. У випадку конструктивного виконання, яке дозволяє відокремлювати домішки і невелику кількість води з масла, сепаратор називають класифікатором. Після очистки  додається ряд інгредієнтів і робляться змащувальні матеріали (в тому числі для будівельної галузі) або пічне паливо.   

- Інші способи переробки відходів на вторинну сировину.

- Захоронення неперероблених залишків автомобільних відходів – остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.