Утилізація шин

Шини є один з основних витратних матеріалів будь-якого автомобіля. За даними статистики в 2020 р. кількість автомобілів в Україні становила 245 одиниць на 1 тис. жителів. І це без урахування вантажного і спеціалізованого транспорту. Отже, щорічно в країні підлягають утилізації мільйони шин, що відпрацювали свій термін експлуатації.

Формально, автомобільні шини відносяться до відходів IV класу небезпеки, тобто малонебезпечних відходів. Однак неправильно утилізовані шини завдають значної шкоди навколишньому середовищу. Так, в природних умовах, для розкладання викинутої або закопаної шини потрібні сотні років. Крім того, при контакті з вологою з них вимиваються токсичні органічні сполуки. Тому утилізація та переробка використаних шин є надзвичайно значущою для збереження навколишнього середовища та екології.

Способи переробки автомобільних шин в Україні 

В даний час існує 2 основних напрямки з утилізації автомобільних шин:

- хімічні методи;

- механічні (або фізичні) методи, з подальшою термічною деструкцією чи без.

При цьому слід зазначити, що хімічний спосіб утилізації є більш складним і витратний по реагентам, тому в основному на практиці застосовується спосіб дроблення, тобто фізичної переробки шин. 

У свою чергу, утилізація шляхом механічної деструкції може бути проміжним етапом перед подальшою термічною деструкцією задля отримання синтетичного палива, технічного вуглецю, металу чи слугувати джерелом генерації електричної та/або теплової енергії. Або механічна деструкція є способом отримання гумової крихти для подальшого виробництва гумових виробів чи для використання як домішку у різних виробництвах. Також, способом утилізації автомобільних шин  є кріогенне дроблення – більш дорогий спосіб, пов'язаний з використанням дорогих хладоагентів (рідкого азоту та ін.).

Як просто утилізувати автомобільну шину

При найбільш поширеній і простій технології шини спочатку відправляють на мийку, щоб видалити бруд і пісок.

Потім по конвеєрній стрічці шини подаються в подрібнювач (шредер) з великими зубами, розташованими на двох валах.

Далі отримані фрагменти розміром приблизно в 20 см піддаються повторному циклу подрібнення (на дробарках) в більш мілкі фракції.

На наступному етапі потужним магнітом з рухомої смуги шинної крихти витягуються залишки металокорду (метал відправляється на переробку окремо). Сміття, що залишилося (нейлон, тканина, скловолокно) відсіваються від гуми за допомогою сита і вібраційних фільтрів.

Після цього частинки гуми направляються в бак-подрібнювач ще раз для завершальної переробки та отримання гумового порошку, який є кінцевим матеріалом для подальшого використання в різних сферах виробництва.

Утилізація шини піролізом

Ще одним способом утилізації шин є піроліз. При його застосуванні з покришок попередньо витягується металокорд та інші комплектуючі, після чого гума подається в реактор, де під дією високих температур (без участі кисню) виділяється конденсований піролізний газ, який потім уловлюється в окрему ємність і пізніше перетворюється в рідке паливо, а неконденсовані гази спалюються в процесі роботи реактора.

На виході піролізу виходить сорбент (технічний вуглець - для видалення нафтопродуктів, розливу масел) і рідке нафтовмісне паливо, що використовується як альтернатива природному газу, або в якості сировини для виробництва мазуту.