Утилізація електроліту з акумуляторних батарей

Акумулятори, що використовуються в автомобілях, є свинцево-кислотними джерелами живлення, в яких середовищем для передачі енергії служить суміш дистильованої води і сірчаної кислоти, яка несе загрозу для людини і навколишнього середовища.

В принципі акумуляторний електроліт є розчином сірчаної кислоти (H₂SO₄), змішаний з дистильованою водою в певних пропорціях. При цьому частка кислоти в електроліті залежить від регіону, в якому експлуатується джерело живлення. У більшості випадків, для регіонів з помірним кліматом, в 100% струмопровідної рідини міститься 35% небезпечної речовини (кислоти).

Чим обумовлена необхідність утилізації електроліту

В процесі експлуатації акумулятора відбувається нагрів його свинцевих пластин, обумовлений відповідною хімічною реакцією, який призводить до зниження концентрації кислоти в електроліті. У зв'язку з цим автомобільні акумулятори мають достатньо обмежений ресурс – від 3 до 5 років, після чого підлягають обов'язковій заміні з подальшою утилізацією електроліту.

У той же час, вже відпрацьований електроліт має досить істотну агресивність, причому як щодо органічних, так і неорганічних речовин. Це пояснюється наявністю в електроліті кислотних або лужних сполук. Зважаючи на це, зливати відпрацьований електроліт в грунт або каналізацію категорично заборонено, а його утилізація повинна проводитися навченим персоналом в спеціально обладнаних для цього приміщеннях і в повній відповідності з діючою технологією.

Якщо проводити дані операції самостійно, то існує висока небезпека отримання хімічних опіків при попаданні електроліту на шкіру або слизову оболонку, а також отруєння їх парами.

Крім того, в разі, якщо переробка буде проводитися без дотримання встановлених норм, отримана сировина виявиться неякісною і непридатною для подальшого використання.

Вимоги до упаковки (для перевезення):

- Електроліт зберігається в пластиковій кислотостійкій герметичній тарі, надійно зафіксованій у вертикальному положенні (або надійно запакований), що виключає можливість розливання (витоку) речовини в процесі транспортування.

- Вся тара та пакувальні матеріали в яких були передані відходи не підлягають поверненню. На обмін може надаватися тара за окремою домовленістю і за умови оплати її вартості з боку Клієнта. Тара і її доставка (у разі її покупки) не входить у вартість відходів (може включатися додатково, за домовленістю).

- Відходи приймаються на утилізацію за вагою брутто, тобто включаючи вагу тари і упаковки (які будуть вимагати утилізації так само, як і відхід, що в них упакований).

- У разі, якщо Клієнт не має можливості та/або бажання самостійно упакувати відходи належним чином ми можемо надати послугу пакування/затарювання відходів, яка оплачується окремо.

Як виконується утилізація електроліту

В даний час існує три способи утилізації сірчанокислотного електроліту.

Перший з них фактично являє собою використання відпрацювавшого ресурс електроліту в інших сферах промисловості. Наприклад, у виробництві добрив.

При другому способі проводиться хімічна нейтралізація електроліту без подальшого використання продуктів, що утворюються.

І, нарешті, третій спосіб передбачає відновлення електроліту з метою отримання чистої сірчаної кислоти. Для отримання сірчаної кислоти з використаного електроліту застосовуються кілька методів-випарювання, технічне розщеплення, каталітичне окиснення, адсорбція, коагулювання.

Але найбільш поширеним є пірохімічний метод. В цьому випадку під дією високих температур відбувається упарювання кислоти до необхідної концентрації, що дозволяє виробляти більш якісний продукт. Також варто відзначити, що вартість відновленої подібним методом сірчаної кислоти приблизно на 30% нижче, ніж продукту первинного виробництва.

Таким чином, використання вторинної сировини дозволяє в рази скоротити кількість використовуваної в автомобільній промисловості сірчаної кислоти, а також сприяє збереженню навколишнього середовища.