Вилучення, утилізація або видалення металобрухту

Металобрухт являє собою окрему категорію відходів, яка складається з відпрацьованих металевих виробів. Відновлення (утилізація) металобрухту передбачає процес вторинної переробки, в результаті чого стає можливим його подальше використання.

Металевий лом має велику класифікацію. Найчастіше його ділять на такі види:

Брухт чорних металів. Це будь-які сталеві та чавунні вироби або сталеві та чавунні частини виробів, які не придатні до подальшого використання за призначенням. Це можуть бути конструкції та елементи будівель та споруд, частини транспортних засобів, техніки, обладнання, устаткування, приладів, інструментів та інших знарядь праці, в тому числі сталеві корпуси, листи, цвяхи, болти, гайки, стружка, рейки, дріт і багато іншого.

Брухт кольорових металів. Велика група металевого брухту, що складається з конструкцій, елементів, частин, деталей з алюмінію, міді, свинцю, магнію та інших металів.

Брухт дорогоцінних металів. До цієї категорії відносяться конструкції, елементи, частини, деталі із вмістом срібла, золота, платини та інших дорогоцінних металів. 

Слід враховувати, що для переробки важливий як вид вторсировини, так і його розміри. Від цього параметра залежать особливості подальшої обробки брухту із застосуванням конкретного обладнання.

За формою металеві відходи умовно можна поділити на наступні категорії:

- цільні великогабаритні вироби, вузли, конструкції тощо;

- великі цільні частини та шматки металобрухту;

- середні за розміром частини та шматки металобрухту;

- невеликі частини та шматки металобрухту;

- дрібні фракції: стружка, крихта, порошок тощо

Клієнтами з відновлення / рециклінгу (утилізації / переробки) або видалення брухту металів є компанії, підприємства, установи та організації, які використовують (мають на балансі) або виробляють, імпортують чи продають вироби, що складаються чи містять різні метали.

Як виконується відновлення (утилізація) металобрухту

Поступаючи на переробку, металевий брухт проходить кілька етапів оброблення:

Сортування. Даний процес починається на етапі приймання сировини, коли відходи сортуються по розміру та вмісту тих чи інших металів. За можливості, чорні, кольорові та дорогоцінні метали відділяються один від одного. Для цього, в тому числі,  відбувається процес механічного та хімічного виокремлення дорогоцінних металів з мікросхем, процесорів, радіодеталей.

Різання. Розміри відходів зменшуються, що необхідно для подальшого рециклінгу (переробки) на конкретному виді обладнання.

Відновлення / рециклінг (вторинна переробка). Ті елементи, які не підлягають переробці, проходять процедуру знезараження, після чого переробляються відповідно до стандартів. Вторинна переробка металобрухту здійснюється в залежності від виду сировини. Спочатку її подрібнюють.

Термічне подрібнення. Передбачає температурний вплив з подальшим дробленням. Процедура застосовується для кольорових металів і деяких сталевих сплавів.

Копрове дроблення. В ході переробки застосовується спеціальний прес.

Вибухове дроблення. Передбачає використання герметичної ями, в якій металобрухт піддається вибуху, подрібнюючись під впливом сильної ударної хвилі.
Після того як сировина проходить процедуру подрібнення, її відправляють на подальшу переплавку.

Металобрухт після переплавки набуває властивостей, притаманних первинній сировині. З нього виходить якісний металопрокат, який можна використовувати всюди.

Слід враховувати, що технологія видобутку металевих руд досить складна, тому вторинна переробка брухту набагато вигідніше. Вона дозволяє домогтися:

- економії енергетичних ресурсів;

- зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Видобуток сировини з руди завдає в 10 разів більше шкоди;

- збереження природних запасів (залізної руди);

- прискорення отримання сировини. Переробка брухту - процес швидший, ніж видобуток і використання руди.

Слід враховувати, що рециклінгу (вторинній переробці) не підлягають ті види металевого брухту, які не пройшли відповідний радіаційний контроль. Йдеться про наступні види відходів:

- медичне обладнання для онкологічних відділень;

- запчастини суден, які працюють на атомній енергії;

- деталі обладнання атомних електростанцій;

- лом, що знаходився в середовищі з підвищеним радіаційним фоном.

У тому випадку, якщо металеві деталі мають невисокий радіаційний фон, їх вторинна переробка можлива після того, як буде проведена процедура знезараження. В іншому випадку проводиться захоронення забруднених деталей на спеціально призначених полігонах.